«Какому нормальному человеку придет в голову ломать красивое, одиноко стоящее в поле дерево просто так? В чем вообще проблема – в том, что эх, сломать некому?» – задается вопросом Сазонов. Однако, этот куплет наглядно демонстрирует проблемы, роящиеся в голове у русского человека. «Вот он – вечный русский вопрос», - подчеркивает журналист. Но, как отмечает Сазонов, еще интересней третий куплет, который и ставит в этом шедевре народного творчества жирную точку: «Я ж пойду погуляю, белую березу заломаю».
<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<<
Этот пидорас лучше бы вспомнил укровскую "народную" песТню - "Йыхалы КОЗАки ,с Дону - до дому" !
"...Їхали козаки із Дону додому,
Підманули Галю – забрали з собою.
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Підманули Галю – забрали з собою.
"Поїдемо з нами, з нами, козаками,
Лучче тобі буде, як в рідної мами!
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Лучче тобі буде, як в рідної мами!"
Везли, везли Галю темними лісами,
Прив’язали Галю до сосни косами.
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Прив’язали Галю до сосни косами.
Розбрелись по лісу, назбирали хмизу,
Підпалили сосну од гори до низу.
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Підпалили сосну од гори до низу.
Горить сосна, горить і палає,
Кричить Галя криком, кричить-промовляє.
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Кричить Галя криком, кричить-промовляє:
"Ой хто в лісі чує, нехай той рятує,
Ой хто дочок має, нехай научає!"
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Ой хто дочок має, нехай научає.
"А хто дочок має, нехай научає –
Темненької ночі гулять не пускає".
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Темненької ночі гулять не пускає.
Обізвався козак: "Я в полі ночую,
Я твій голосочок здалека почую.
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Я твій голосочок здалека почую".
Обізвався козак: "Я в полі пахаю,
Я твій голосочок здалека пізнаю.
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Я твій голосочок здалека пізнаю".
>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>
Гуманисты сраные, мля!
Ну , где козоёПы ? Пусть прокомметируют !