Ярослав – активіст луганського Євромайдану. У російськомовному Луганську він завжди говорив українською. Взимку він підтримав протести Євромайдан, а навесні
його сім'я розкололася – мати встала на сторону сепаратистів, а брат, переїхавши в Росію, навіть займався поставками гуманітарної допомоги сепаратистам.
Із захопленого бойовиками Луганська Ярослав виїхав тільки до середини червня, коли переслідування активістів посилилися настільки, що залишатися було небезпечно. Виїхавши до Києва,
записався в один з добровольчих батальйонів, вважаючи, що ненасильницький протест проти озброєних бандитів безглуздий.
Однак, через бюрократичну тяганину воювати в АТО так і не зміг.
Зараз Ярослав перебрався ближче до дому – в Сєвєродонецьк. Тут, на центральній площі міста, під постаментом, де ще кілька місяців тому стояв пам'ятник «вождю світового пролетаріату», Ярослав і розповів нам свою історію.
