я ж единственный с зоны ру, кто писал правду не стесняясь в выражениях
Типу головний хам ФУПу?
Звернімося до Карнегі:
Кроулі засудили до страти на електричному стільці. Опинившись у камері смертників у в'язниці Сінг-Сінг, думаєте, він покаявся? Думаєте, сказав собі: «Ось кара за те, що я вбивав людей»? Помиляєтесь. Він заявив: «Ось кара за те, що я захищав себе».
Суть цієї історії в тому, що Кроулі, відомий під прізвиськом «Два пістолі», абсолютно ні в чому себе не звинувачував. Думаєте, що подібна самооцінка нетипова для злочинців? Ось послухайте, як висловився один з них: «Найкращі роки свого життя я присвятив тому, щоб приносити людям якнайбільше насолод, допомагав їм розважатися, і винагородою за мої зусилля були образи й спосіб існування цькованої людини, яку весь час намагаються загнати в куток».
Це сказав Ал Капоне. Так, так, отой ворог суспільства номер один, зловісний верховода гангстерської банди, яка з винятковою жорстокістю громила Чікаго. Але Капонє не засуджував себе, навпаки — вважав себе громадським благодійником, хай ніким не визнаним, недооціненим, але благодійником. І вірив у свою місію. Один з найвідоміших нью-йоркських «пацюків» Датч Шульц був такої ж думки про себе. Буквально перед тим, як кулі гангстерів-конкурентів зробили з нього решето, він заявив у газетному інтерв'ю, що вважає себе... громадським благодійником. І він теж у це вірив.
Свого часу я листувався з начальником тюрми Сінг-Сінг Лоусом, який стверджував, що мало хто із в'язнів вважає себе лиходієм. «Це такі ж люди, як ви і я,— зазначав Лоус. — Бажаючи виправдати свої вчинки, кожен має напоготові пояснення, що саме спонукало його розлущити сейф або натиснути на спусковий гачок. Більшість добирають солідних аргументів, байдуже — логічні вони чи позбавлені здорового глузду. Внаслідок цього в них визріває переконання, що їх аж ніяк не треба було кидати за грати»